Для багатьох перша висадка людини на Місяць ознаменувала перехід людства в нову епоху освоєння космосу, але ця слава відійде на другий план після чергового кроку в підкоренні космічного простору – висадки на Марс. Проте в останні роки у багатьох космічних агентств знову спалахнуло бажання повернутися до вже пройденого «гігантського стрибка для всього людства».

У цьому році в рамках китайської місячної дослідницької програми (CLEP), яка реалізується Китайським національним космічним управлінням (CNSA), планується здійснення місії «Чан’е-4». В рамках програми до Місяця вже були запущені два орбітальних космічних апарату, а також один посадковий модуль з місяцеходом. Зараз же у китайської сторони з’явилося бажання зайнятися вивченням геологічних особливостей природного супутника Землі і одночасно досліджувати ефекти впливу місячної гравітації на земних комах і рослин.

Початок місії «Чан’е-4» заплановано на червень цього року. В її рамках за допомогою ракети-носія Long March 5 буде проведений запуск посадкового апарата, що складається з стаціонарної місячної станції і місяцеходу. Через шість місяців після того, як космічний апарат досягне потрібної орбіти в точці Лагранжа L2, в сторону Місяця буде відправлений посадковий модуль з місяцеходом. Останній, крім наукових інструментів для вивчення особливостей місячного грунту, буде нести на своєму борту спеціальний контейнер з алюмінієвого сплаву, усередині якого будуть міститися насіння рослин, а також живі комахи.

Інтересу місії додає ще й той факт, що посадка космічного апарату буде вперше проводитися в недослідженому регіоні на зворотному боці Місяця. Цим регіоном є Басейн Південний полюс – Ейткен – величезний ударний кратер в південній півкулі супутника. Його приблизний діаметр становить 2500 кілометрів при глибині близько 13 кілометрів, що робить його одним з найбільших кратерів у всій Сонячній системі.

Для вчених кратер становить інтерес не тільки своїми розмірами. У минулому астрономи виявили, що цей регіон містить великі запаси водного льоду. Вчені пояснюють його наявність не тільки активної «бомбардуванням» цього регіону метеоритами і астероїдами, які могли містити воду, але ще і тим, що це лід зміг зберегтися там завдяки постійному перебуванню в тіні від сонячного світла. Без впливу прямих сонячних променів водний лід в цій області не піддавався сублімації і хімічної дисоціації.

З кінця 60-х років дослідження цього регіону проводилося в рамках декількох місій, включаючи «Аполлон-15/16/17», Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), а також індійської «Чандраян-1». В рамках останньої, що мала місце в 2008 році, також проводилася викидання ударного зонда, за допомогою якого з поверхні супутника в космос вдалося підняти частки грунту, які згодом були вивчені орбітальним апаратом. В рамках цієї місії було підтверджено наявність водного льоду в кратері Ейткен. Пізніше дані були також підтверджені космічним апаратом NASA LRO.

Завдяки цьому відкриттю, Басейн Південний полюс – Ейткен став розглядатися одним з найбільш підходящих місць для будівництва місячної бази. Тому з цієї точки зору місія «Чан’е-4» також буде спрямована і на з’ясування такої можливості. Адже крім більш детального аналізу місцевого середовища в рамках місії вчені планують дізнатися, чи можна вирощувати в умовах місячної гравітації живі організми.

Більш ранні дослідження, що проводилися на борту Міжнародної космічної станції, показали, що довготривале перебування в умовах мікрогравітації може дуже погано позначатися на здоров’я, принаймні людського організму, проте вченим і раніше мало відомо, які ефекти можуть викликатися довготривалим впливом зниженої гравітацією.

Питанням можливості створення місячної бази зараз зацікавлені відразу кілька космічних агентств. Наприклад, ЄКА (Європейське космічне агентство) висловило бажання будівництва Міжнародної місячної села в південному полярному регіоні супутника 2030-х років. Тема не обмежується одним лише бажанням. Цілком конкретні кроки агентство планує здійснити вже через пару років. В рамках спільної місії ЕКА і російського Роскосмоса планується місія з доставки місячних зразків грунту на Землю. До 2020 року в басейн Південний полюс – Ейткен планується відправка роботизованого зонда, який зробить забір зразків льоду. Виходячи з отриманих даних, питання доцільності будівництва бази саме в цьому місці буде розглядатися далі.

У минулому американське космічне агентство NASA також обговорював ідеї будівництва бази в південному полярному регіоні Місяця. У 2014 році група інженерів з NASA провела зустріч з гарвардськими вченими та іншими учасниками. Основним питанням обговорення була тема перспективи зниження вартості будівництва місячної бази. У підсумку прийшли до ідеї моделювання бази на одній з американських полярних станцій в Антарктиді.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here